Практика залучення зовнішніх ресурсів у громад Київщини дуже неоднорідна. Можна навіть сказати, що кожна громада з нуля винаходить свій велосипед — свій спосіб розвивати чи відновлювати, а також впроваджувати нові послуги для мешканців. Досвід залучення ресурсів для розвитку муніципальних послуг на Київщині вивчали очільники громад Черкаської, Кіровоградської областей в рамках візиту з обміну досвідом, організованого «U–LEAD з Європою».
Розвиток муніципальних послуг завдяки залученню зовнішніх ресурсів — один з небагатьох шляхів для громад. Три громади — три моделі, кожна з яких працює, тож може бути корисною іншим. Протягом тижня учасники візиту відвідали Ірпінську, Фастівську та Боярську громади на Київщині.
Ірпінська громада: проєктний офіс і повернення людей
Першою громадою, що поділилась досвідом відновлення та покращення муніципальних послуг стала Ірпінська міська рада. Тут насамперед розповіли, що в умовах сьогодення для розвитку та покращення якості муніципальних послуг, необхідно впровадити проєктний підхід. Тож розпочали знайомство з громадою із нещодавно створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» Проєктного офісу в Ірпінській громаді, принципів роботи проєктної команди та компетенцій проєктних менеджерів. За словами міського голови Ірпеня Олександра Маркушина, U-LEAD є стратегічним партнером громади.
Цим досвідом одразу зацікавилась одна з учасниць візиту, голова Аджамської сільської ради Кіровоградської області Тетяна Зайченко.
«У нас теж є багато проблемних питань у громаді, маємо допомагати і місцевим жителям, і внутрішньо переміщеним особам. А для цього потрібно залучати кошти та інші ресурси, адже наша громада дотаційна. Тому шукаємо партнерів, які б допомогли нам. Сподіваємось у цьому нам допоможе Ірпінь, поділиться більш детально досвідом. Плануємо співпрацювати з проєктним офісом Ірпінської громади щодо налагодження проєктного менеджменту в нашій громаді», — поділилася вона.
Міський голова Ірпеня акцентував, що одним із базових моментів успішної співпраці з донорськими міжнародними організаціями, меценатами та благодійниками була наявність проєктів, експертизи та подолання недовіри до України через високий рівень корупції. Останнє вдалось завдяки відмові міської ради від прерогативи на проведення тендерів на закупівлю обладнання, роботи та послуги і проведення європейкого аудиту реалізованих проєктів.
Як приклад проєктів із залучення позабюджетних коштів у покращення освітніх послуг, в Ірпені продемонстрували відновлення ЗДО «Рута», а також впровадження зелених технологій у Ірпінському ліцеї №3. У сфері медичних послуг Ірпінська громада презентувала свій досвід відновлення Центральної міської лікарні, яка була сильно пошкоджена під час наступу окупантів. За рахунок донорських коштів, програм МТД, благодійників вдалось відбудувати приміщення, покращити рівень безбар’єрності простору лікарні, а також встановити нове медичне обладнання.
Учасники візиту відвідали Ірпінський історико-краєзнавчий музей та Меморіальний комплекс на виїзді до Романівського мосту, який з’єднує Бучу та Ірпінь з Києвом. Він був підірваний на початку повномасштабного вторгнення і більш відомий як «дорога життя», а зараз неформально називається «кладовищем машин». На його місці зараз інсталяція з розстріляних окупантами автомобілів цивільних мешканців, над проєктом упорядкування якої зараз також працюють.
Фастівська громада: згуртованість і взаємодія – шлях кращого результату
У Фастівській громаді запорукою успішного залучення зовнішніх ресурсів називають проєктний підрозділ та тісну взаємодію з мешканцями, бізнесом, релігійними конфесіями. Як результат — впровадження нових муніципальних послуг та приклади успішного соціального підприємництва.
Для постійного залучення і грамотного використання коштів у громаді створили управління проектного менеджменту та аудиту. У багатьох відділах, комунальних закладах та підприємства сьогодні також є спеціалісти, які закріплені за проектами. А управління допомагає їм формувати проектні ідеї, писати проєктні заявки, здійснює контроль за реалізацією усіх проєктів. Багато соціальних проєктів у громаді розпочинались з волонтерських ініціатив і лише згодом отримали донорську або грантову підтримку для розвитку і подальшої роботи.
Один з прикладів — Центр життєстійкості «Родина 4.5.0.» у приміщенні КНП ФМР «Фастівський міський Центр первинної медичної допомоги». Тут військові та їх родини можуть отримати консультації психолога, соціального працівника, окремі медичні та терапевтичні послуги, консультацію фахівця з перекваліфікації та правову допомогу. Також тут працює кейс-менеджер, який безпосередньо допомагає військовим визначити обсяг необхідної допомоги та скеровує до відповідних фахівців команди і лікарів. Поруч на території ЦПМД діє прихисток для сімей ВПО та сімей в кризових обставинах, який сформовано під патронатом римо-католицької церкви. За словами голови громади, саме тут задаються стандарти по підтримці соціально незахищених громадян, як в частині надання їм допомоги, так і в частині умов для перебування в прихистку.
Інший непересічний проєкт — створення інфраструктури для реабілітації дітей на базі комунального закладу «Фастівський навчально-реабілітаційний центр «Крила надії». Тут діти з розладами аутичного спектру та опорно-рухового апарату мають можливість навчатись та соціалізуватись. Розвиток цього закладу відбувається завдяки додатковому залученню донорських коштів, налагодженню зв’язків із соціально-відповідальним бізнесом, міжнародними організаціями та людьми, які бажають допомогти закладу.
А прикладом соціального підприємництва у громаді є майстерня-пекарня крафтового печива «Коржик», створена за підтримки греко-католицької церкви. Власне головним кухарем і автором печива є хлопець із синдромом Дауна, який завдяки соціалізації та підтримці повноцінно допомагає розвивати бізнес.
Бояркська громада: синергія громадської, приватної та муніципальної ініціатив
Унікальність досвіду Боярської громади в залученні ресурсів для розвитку у тому, що підтримуються всі починання. Іншими словами, всі методи хороші, якщо вони дають результат для будь-якої сфери муніципальних послуг. Це й індивідуальні ініціативи окремих керівників закладів, і робота ОМС з партнерськими муніципалітетами з-за кордону, і співпраця з громадськими організаціями та благодійними фондами.
Перший цікавий кейс для учасників візиту — досвід проєктної діяльності у закладах культури у співпраці з БФ «Фонд Боярської громади» на прикладі Музею Миколи Пимоненка в селі Малютянка. Музей фактично вийшов за межі основного призначення і став культурним та громадським простором. Різноманітні проєкти — це ініціатива керівниці закладу, яка самостійно і у співпраці з міської радою та благодійним фондом готує грантові заявки на конкурси та успішно реалізувала вже не один проєкт. Також у музеї активно працюють з місцевими мешканцями, які допомагають музею як меценати.
Кардинально інший досвід у Боярського молодіжного простору «МолодьSpace». Він був створений завдяки допомозі партнерських муніципалітетів Боярської міської ради. І ця співпраця має продовження у вигляді проєктів з проведенням спільних молодіжних таборів з партнерськими муніципалітетами Словаччини та Шотландії. Зараз громада створює молодіжну раду за участю місцевих молодіжних ГО та планує на базі молодіжного простору створити молодіжний центр.
Також багато зовнішніх ресурсів в реалізації соціальних проєктів громада залучає через Центр соціальних служб Боярської міської ради. Центр став окремою структурою і охоплює кілька напрямків роботи — підтримка ВПО, молодих сімей, дітей, осіб постраждалих від насильства. Більшість ресурсів для його створення та підтримки роботи, відкриття нових напрямків залучається ззовні. Так само як і у створеному за підтримки ПРООН та МОМ на базі Лікарні інтенсивного лікування Боярської міської ради реабілітаційному центрі для військових. обладнанням та фахівцями, що дозволяє проводити не лише фізичну реабілітацію, але й адаптацію та соціалізацію військових з різноманітними травмами та втратами кінцівок.
А на завершення дня гості ознайомились з масштабним проєктом підтримки та інтеграції ВПО Містечко Хансена. Це житловий комплекс побудований американським меценатом Деллом Лоєм Хансеном. Громада для цього надала територію та бере участь у оплаті комунальних платежів мешканців містечка. Тут безкоштовно надали житло з усім необхідним понад 300 потребуючим родинам ВПО, серед яких і дитячі будинки сімейного типу із Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської, Сумської та Харківської областей.
«Візит на Київщину був дуже корисним, практично. Голови громад розповіли про багато моментів, які тільки з практики можна почерпнути. Побачили хороші приклади, як організувати у себе робоче місце для фахівця, який би займався інвестиційними проєктами. Головне, що в кожній громаді ці питання вирішуються по-різному, є декілька варіантів і свої особливості. Нам просто необхідно залучати ресурси. Війна внесла свої корективи, проте ми намагаємось щось робити для своїх людей», - поділилась учасниця візиту голова Сагунівської сільської громади Черкаської області Ірина Бодяненко.
