Косівська міська територіальна громада до повномасштабного вторгнення росії ― це мальовнича гірська туристична зона, з популярними маршрутами та відпочинковими базами, адже 54 відсотки площі громади перебуває під лісами.
«З перших днів війни ми не стали винятками, у нас відбувся спонтанний приїзд внутрішньо переміщених осіб. Багато з них вже колись тут бували й по хорошій пам`яті повернулися саме до нас», ― розповідає голова Косівської міської територіальної громади Юрій Плосконос.
Кількість зареєстрованих осіб становила орієнтовно 6700. Тож перед громадою постало важке завдання ― прийняти усіх і створити комфортні умови. Частина переселенців поселилися в садибах зеленого туризму, у приватному секторі, турбазах.
«Ми ж організували прийом внутрішньо переміщених осіб у шести школах громади. На піку одномоментно тут перебувало понад 400 людей. Всього через комунальні заклади в нашій громаді пройшло понад 1000 внутрішньо переміщених осіб», ― пригадує сільський голова.
Та наприкінці літа уряд оголосив про відновлення навчального процесу. Тож та кількість внутрішньо переміщених осіб, яка проживала в школах, мусила швидко знайти альтернативу.
«У нас пустувало одне приміщення, але воно, на жаль, повністю було непридатним для життя. Тож ми звернулися до давнього партнера ― Програми «U-LEAD з Європою», які допомогли написати грантовий проєкт і, в результаті, виграти».
Невдовзі в приміщенні, яке не мало жодних комунікацій, зможе комфортно проживати до 40 переселенців. Голова Косівської міської територіальної громади Юрій Плосконос переконаний, що косівцям не вдалося б так швидко досягти цього результату, якби не допомога експертів «U-LEAD з Європою» та міжнародних фондів.