Для організації навчального процесу в умовах воєнного стану надважливими є безпека, доступ до освіти учнів з числа зовнішніх та внутрішніх переселенців, а також прийняття ефективних управлінських рішень. Олег Яременко, керівник регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в Кіровоградській області, розповів, що від освітян Миколаївської, Кіровоградської та Одеської областей вони отримали десятки запитань. Щоб відповісти на них, організували інформаційну сесію.
Експерт U-LEAD з питань освіти Сергій Дятленко нагадав учасникам про те, що навчальний процес і навчальний рік не є тотожними поняттями.
“Згідно із постановою навчальний рік починається 1 вересня 2023 і триває до 28 червня 2024 року. Але важливо пам’ятати, що навчальний процес – це 35 учбових тижнів. Норму про 175 навчальних днів на час дії воєнного стану скасовано”, - наголосив спікер.
Під час сесії експерт надав роз’яснення щодо організації навчального процесу у школах в умовах воєнного стану. За його словами, форма навчання визначається рішенням обласних військових адміністрацій та засновників закладів освіти і залежить від наявності укриттів та можливості організувати безпечне навчання:
“Форма навчання може змінюватися в залежності від зміни безпекової ситуації тощо. Якщо батьки не погоджуються з очною формою навчання, вони можуть обрати іншу: дистанційну, сімейну, екстернатну”.
Також розглянули особливості повноважень місцевого самоврядування щодо прийняття рішень та кадрові питання, пов’язані із призначенням директора школи в умовах воєнного стану; організації роботи педагогів, які перебувають за кордоном; призупиненням роботи освітнього закладу.
Актуалізувати інформацію щодо подання звітності, яка використовується для розрахунку освітніх субвенцій, учасникам допоміг Андрій Литвинчук, перший заступник директора ДНУ «Інститут освітньої аналітики». Він нагадав, що 5 вересня о 18.00 закінчується подача інформації щодо учнів, які навчаються в закладі освіти.
“6 вересня ці дані будуть «вивантажені» і передані в розрахунки. Тому важливо зараз ще раз все перевірити, адже від правильності подання адміністративної та відомчої звітності залежить розмір освітніх субвенцій, що їх отримує громада з державного бюджету”, - розповів Литвинчук.
Також він анонсував зміни щодо навчання дітей з числа зовнішніх та внутрішніх переселенців, які найближчим часом очікуються у сфері освіти.
Підсумовуючи інформаційну сесію, Сергій Дятленко наголосив:
«Освіта – це не камінь, що обростає мохом, а процес постійного руху і розвитку».
Він презентував учасникам декілька лайфхаків, як покращити цей процес і зробити його більш дитиноцентричним.
Отже, для збереження здоров’я дітей експерт рекомендує встановлювати стоячі парти та інші елементи для фізичної активності, планувати в розкладі уроки парами для старшокласників, для початкової школи – прогулянки.
Для ефективного використання коштів та інших ресурсів освітніх закладів вивчати деякі дисципліни на базі міжшкільних ресурсних центрів, якщо мало учнів — створювати класи-комплекти у початковій школі, об’єднувати учнів наступних класів для проведення окремих уроків (наприклад, фізкультури для 5-6 класів або 8-9).
На думку Сергія Дятленка, скасування оцінювання з деяких предметів, запровадження нестандартних форм занять (експедиції, фестивалі, дослідження, інтелектуальні ігри, тощо), реалізація проєктів із залученням учнів, створення волонтерських центрів у школах – усе це підвищує мотивацію школярів до навчання.
А для покращення ефективності освітнього процесу експерт радить шукати механізми зменшення використання учнями мобільних телефонів, створювати на базі шкіл відкриті коворкінги, навчальний процес розпочати 4 вересня, а 1 вересня організувати цікаві заходи для дітей.
