Успіх притягує успішні та цікаві проєкти
Староушицька громада на момент створення не була ні відомою, ні багатою. Швидше на межі спроможності, що дало шанс на об’єднання. Сьогодні у громаді потужно розвивається туризм, впроваджуються проєкти у різних сферах, і з’являються інвестори. Причому, як зазначає керівник Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Хмельницькій області Дмитро Василенко, цей рух є постійним:
«Я був у громаді два місяці тому, а в них знову стільки нового і всього зроблено, і ще більше планується. Цікаво побачити цю громаду через кілька років».
За п’ять років (з 2018 по 2023) тут вдалося збільшити доходи у три рази з 8,7 до 25,1 млн. А кількість залучених грошей на проєкти у 2023 році дорівнює 5,2 млн. І це не межа.
Туристичну привабливість краю підсилює потужна енергетика Бакоти, Дністер та надзвичайна природа одного з найбільших природних заповідників України «Подільські Товтри». І люди.
Коли почала збирати матеріали про Староушицьку громаду, що на Хмельниччині, перше питання до голови Анатолія Тимчука було таким: «Як вдається поєднувати вільних митців, громадських діячів та проєкти? Як так відбувається, що люди, які з’являються в громаді, посилюють її її же силою?»
«Енергетика Бакоти притягує потрібних людей. Цікаво, що це переважно не місцеві, а ті, хто один-два рази приїхали до Староушицької громади, і залишилися жити, змінюючи світогляд місцевих жителів, їх світосприйняття», — розповідає він.
І додає, що ця синергія дає результати: далеко не кожна громада може похвалитися такою кількістю грантів від різних фондів і різноманіттям заходів.
Староушицька громада має стратегію розвитку, яку розробили у 2018 році за підтримки U-LEAD.
«У стратегії ми чітко прописали, що один з основних стратегічних напрямів — це сталий туризм. І звичайно, всі ці культурні проєкти, культурна спадщина в поєднані з агротуризмом дають поштовх для розвитку економіки. Агровиробники, місцеві підприємці, виробники крафтової продукції, маленькі або більші, теж дотичні до сфери туризму. І тому цей напрямок дає додаткові надходження до бюджету громади», — зазначає голова громади.
За офіційними даними, на території громади функціонує 42 садиби, проте вони можуть забезпечити лише невелику частку туристичного потоку, адже одночасно приймають 350-380 осіб. Староушицьку громаду у 2020 р. відвідало близько 40 000 осіб. У 2023 році громада отримала туристичний збір у сумі 48,4 тис. грн. Основний магніт для туристів — Бакота з її «морем» та скельним монастирем.
«Люди відчувають те, що є справжнє. І підтримують тільки те, у що повірять»
З чоловіком і дочкою Адріана Вітер — художниця і ІТ-шниця за професією — переїхали до Староушицької громади кілька років тому. До цього жили і у великих містах, і за кордоном. Але територія Бакоти привабила родину своєю історією, природою і потужною енергетикою.
Адріана каже, що першою творчою ініціативою став проєкт «Мальоване село». Вона з кількома однодумцями почала розмальовувати криниці у селі Грушка.
«Ми хотіли в живому селі, повернути естетику в побутове життя. Найпростіше – додати трішки мистецтва на загальнодоступні об'єкти. Місцеві мешканці спочатку дивилися з осторогою, а потім почали допомагати відновлювати кринички. Унікальність цих розписів була в тому, що ми відтворювали справжні стародавні розписи цієї території», — розповідає місткиня.
Далі були інші проєкти, ініціатива «Санта Бакота», відкриття туристичного центру у 2017 році та етно-музею «Чарівна хата». Тут зібрано унікальні речі, які належали жителям Бакоти та інших сіл, які були затоплені у 1981 році. Культурна спадщина цього краю є неповторною. І для того, щоб зберегти її та популяризувати започаткували «Дні спадщини Дністра». Проєкт у партнерстві із Староущицькою сільською радою підтримав Український культурний фонд.
«До повномасштабної війни задумували це як подієвий туризм, етнофестиваль. Потім подія перетворилася у багатоденний культурний захід, по типу «Тиждень моди» у Мілані чи Парижі. Його мета – в першу чергу освітня. Ми знайомимо людей з локальною дністровською культурою, притаманною саме тим селам по обох берегах Дністра, які затопили. Це більше 10 сіл. Це дуже багато для однієї громади», — каже Адріана.
І додає, що історія краю, його традиції приваблюють туристів. Вони приїжджають сюди не лише відпочити, а і відчути цю особливу культуру, енергетику та атмосферу.
Для сільської місцевості важлива щирість і вміння підтверджувати свої слова реальними справами. Адже люди в селі тяжко працюють і їм потрібно пояснювати в чому їх користь від цих всіх нових ініціатив. Адріана каже, що для успіху в її діяльності потрібні щирість намірів і розуміння мети, мати джерело доходів і не розраховувати на «великі гроші» від проєктів, і попри страх почати – наполегливо працювати.
«В селі я побачила, що нікого не надуриш. Люди все одно відчувають те, що є справжнє. Вони будуть підтримувати тільки те, у що будуть вірити. Моєю мотивацією, коли ми розпочали проєкт «Мальоване село», було для людей зробити щось добре. Мені тут дуже люди сподобалися. І от для них добрих, щирих, які до мене повернулися лицем і прийняли в свою громаду, захотілося робити щось у відповідь. І це була моя мотивація», — каже Адріана.
Купив хату у селі, щоб довести місцевим вигоду від туристів
Експерт з туризму Сергій Толстіхін на велосипеді об’їхав 31 країну Європи. Каже, що тоді під час подорожей дивувало, як європейці заробляють: кімнату здали туристам, погодували і вже мають постійний дохід. Але мешканців села Гораївка у Староушицькій громаді такі розповіді не надихали, і тоді Сергій вирішив довести, що це працює. Придбав хату у селі, облаштував подвір’я, кімнати, зручності. І турист поїхав. Далі більше. Гостей треба годувати і сусідки стали допомагати: хто борщем, а хто городиною. Так у Гораївці почався туристичний бізнес.
«Ми працювали з українськими громадами, створювали їм туристичні маршрути та мапи. Староушицька громада дуже гостинно зустріла нашу пропозицію щодо зеленої садиби. Сільська рада допомогла вивезли сміття з території. І саме село гарно прийняло. Тобто така мікроекономічна діяльність у селі, вона навколо таких об'єктів, як мій, живе, тусується, підзаробляє. Тому дуже гарне сприйняття», — каже Сергій.
За словами експерта, для кожного туриста має бути індивідуальний підхід. Треба зрозуміти як він приймає рішення, де шукає інформацію, який відпочинок подобається. І вклинитися в процес прийняття його рішень. Громада разом із місцевими бізнесами повинні створити цікаву туристичну пропозицію і конкретний продукт з адекватними цінами і сервісом.
«Війна змінила туризм», — каже експерт.
І додає, що це не про зменшення, а про зміни в галузі та запити від аудиторії. Розповідає, що думав у 2022 році, що туристична сфера занепадатиме, проте тоді до літа ситуація стабілізувалася. Туристи почали дзвонити, їхати. У 2024 році все ж таки кількість туристів зменшилася. Але з’явилися інші запити: ретрити для жінок, реабілітаційний відпочинок для ветеранів та військових, їх родин.
Сергій Тостіхін розповідає, що зараз перед Староушицькою громадою постало нове завдання: що запропонувати туристу восени і взимку на Бакоті? Адже влітку — це велотури, сплави, сапи, купання і відпочинок біля води. Взимку тут снігу майже немає. Тому хочуть пропонувати скандинавські тури для любителів ходьби.
Експерт переконаний, що туризм може розвивати громаду:
«З туризму прямих податкових надходжень в місцевий бюджет менше, ніж від якогось ковбасного цеха. Але непрямих доходів багато. Туристи привозять гроші і лишають їх в магазинах, купують у місцевих городину, мед та іншу крафтову продукцію, платять за послуги тощо. Всюди, де багато людей, там багато грошей. І задача громади знайти такі механізми, запропонувати ті послуги, які заманять туриста».
Бакота ХАБ - місце сили, пленерів і спростованих стереотипів
Про те, що туризм змінює підхід до гостей громади, говорить і координаторка ГО «Територія» Аліна Олійник. Вона розповідає, що місцеві жителі спочатку з недовірою ставилися до приїжджих, організаторів фестивалів та самих фестивалів. Але за кілька років ситуація змінилася і туристів тут чекають, на їх смаки та запити орієнтуються.
«Мені здається, що цей весь «двіж»: фестивалі, арт-резиденція та пленери повністю змінили громаду. З появою активної молоді, митців та відпочиваючих Гораївка трансформувалася. Простий приклад. У магазині виросли доходи, з’явилася безготівкова оплата і змінився повністю асортимент. Можна купити авокадо та інші продукти, не звичні для сільського продмагу», — говорить Аліна.
І додає, що місцеві почали надавати послуги: готувати їжу для туристів, здавати помешкання, послуги перевезення, екскурсії, тощо.
Аліна Олійник координує діяльність Бакота ХАБу у Гораївці. Це одне з унікальних місць Староушицької громади, створений на базі закритої школи. Тут облаштували резиденцію, арт-простір та хостел для спільного розвитку та ефективної реалізації освітніх проєктів. Цього року на базі Бакота Хабу за підтримки U-LEAD відбулися табори для молоді та ветеранів. Тут постійно організовують пленери для художників та творчих спільнот. Як і у селі Грушка це вплинуло на зовнішній вигляд села.
«В Гораївці постійно з’являються нові мурали. Наші резиденти вже створили понад 20 стріт-арт об’єктів і це стало додатковою атракцією для туристів. У туристичному центрі громади є мапа муралів та арт-об’єктів», — розповідає Аліна.
За її словами, разом із зовнішнім виглядом громади, змінюється свідомість людей. Вони стали більш відкритими, готовими допомогти. Коли у резиденції з початком повномасштабного вторгнення селили переселенців, то допомагали всією громадою створити комфорті умови, щоб можна було взимку тут жити. Аліна переїхала у Гораївку з початку повномасштабного вторгнення. До цього закінчили консерваторію і працювала у Харкові. На Бакоті вона побувала вперше у 2019 році і побачила, що і у сільських громадах можна робити більше проєктів, ніж великих містах.
«Мені здається, що це робота мрії. Приймати людей, організовувати події, приймати митців, писати проєкти. Це цікаво. Це не виглядає, як робота в офісі. І мені вже не цікаво поїхати в Київ і там жити і працювати. Мені цікаво бути тут. Створювати щось нове, реалізовуватися самій і давати митцям реалізовувати себе», — каже дівчина.
Бакотська трав’ярня
Без перебільшення можна сказати, що в цьому краї можна знайти практично всі трави, які є у лікарському довіднику. І ще одним унікальним місцем Староушицької громади є трав’ярня. Тут гості, як їх називає господар Микола Прудивус, можуть відпочити в тіні дерев, погойдатися на гойдалці, вдихнути аромат сушених трав-квітів і продегустувати/придбати понад два десятки авторських фіточаїв.
«У нас є фіточаї для нирок, для печінки, для цукрового діабету, проти грипу і застуди, імунний, заспокійливий, для сну. Є «Літо в Бакоті, «Перлини Бакоти», «Дари Бакоти» і «Бакотська насолода». Є монорослини. Є приправка з бакотських трав. А ще робимо лавандовий цукор», — перераховує асортимент Прудивус.
Він розповідає, що разом із родиною займається вирощуванням і заготівлею лікарських рослин з 2001 року. Війна знищила бізнес багатьох споживачів, тож довелося змінити напрямок діяльності.
«Назву «Трав’ярня» придумав Сергій Толстіхін, коли до нас приїжджав. Він же запропонував організовувати чаювання для туристів. Ми спробували і все вийшло. Ми оформлені підприємцями з 2001 року, в середньому за рік сплачуємо до 100 тисяч гривень податків до бюджету громади. Допомагаємо школам, дитячим садочкам, малозабезпеченим і пенсіонерам, переселенцям. У нас були кияни, люди з Харкова, з Півдня і Півночі країни, та і з усього світу: сім'я фермерів з Австралії, американці і один чилієць», — розповідає Прудивус.
Про плани та перспективи
Анатолій Тимчук ділиться планами щодо розвитку туризму. Говорить про покращення туристичної інфраструктури, створення нових місць для ночівлі та розширення пропозицій для відпочинку і реабілітації ветеранів, військових та їхніх родин. Він наголошує на важливості використання туристичного потенціалу для відновлення та патріотичного виховання, а також зазначає, що громада працює над розвитком навігаційної системи та створенням зручних місць для відпочинку туристів.
Особлива увага приділяється залученню місцевих жителів до підприємницької діяльності та сфери гостинного сервісу.
«Ми проводимо зустрічі з тими, хто вже починає працювати в сфері туризму, даємо консультації по оформленню підприємницької діяльності. Показуємо місцевим людям приклади і успішні практики, вчимо їх, допомагаємо. Адже від розвитку цьому напрямку виграють всі: і громада, і туристи, і бюджет», — зазначає голова громади.
