Про інформаційну безпеку, інструменти та засоби комунікацій, кращі практики від колег дізналися учасники інформаційної сесії громад Кіровоградської та Київської областей.
"Окрім бойових дій та ракетного терору, ворог здійснює інформаційно-психологічний тиск на українців. Для жителів сіл та селищ важливо вміти розпізнати маніпуляції та фейки, вчасно отримати правдиву інформацію та пораду. А у сільській місцевості люди найчастіше йдуть за порадою до старости. Під час заходу експерти надали рекомендації щодо роботи з інформацією та інформуванню населення за допомогою різних засобів комунікації", - зазначив експерт U-LEAD Олег Яременко.
Експерти нагадали учасникам про можливості взаємодії з жителями громади за допомогою громадських зборів та слухань. А також пояснили про особливості проведення даних заходів в період воєнного стану.
З початком повномасштабного вторгнення РФ, багато громад прийняли рішення видалити важливу інформацію із офіційних сайтів, а деякі ресурси взагалі були закриті. Альтернативою для інформування стали сторінки у фейсбуці, чат-боти або групи у вайбері, а також телеграм-канали.
"Важливо, щоб і місцеві жителі і люди, які їдуть до вашої громади, знали базові контакти. Наприклад, можна скласти перелік телефонів, на які можна звернутися переселенцям для отримання допомоги або консультації, мешканцям в разі надзвичайних ситуацій. Також варто нагадати про телефони гарячої лінії та номери стаціонарних телефонів, які можуть працювати якщо не буде мобільного зв’язку", - зазначила Оксана Гуненкова, радниця з питань місцевого самоврядування та децентралізації Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в Одеській області.
Гуненкова додала, що на випадок екстреної ситуації необхідно мати радіоприймач і батарейки до нього.
За словами експертки необхідно знати які інструменти комунікацій актуальні для мешканців. Наприклад, під час опитувань більшість зазначає, що користуються вайбером, читають сторінки у фейсбуці та новини у телеграмі. Також треба пам’ятати про мешканців, які взагалі не користуються такими інструментами, і знаходити можливість їх інформувати.
Для того, щоб надавати якісні послуги, інформувати належно мешканців, старостам самим треба отримувати інформацію з перевірених джерел, офіційних яким можна довіряти. Тому експерти нагадали про базові правила інформаційної гігієни:
- Сумнівайтеся – ніколи не поспішайте з висновками, перш ніж ділитися новиною, уважно перечитайте її.
- Перевіряйте інформацію – доки інформацію повідомляє одне джерело і ви самі не були очевидцем, то це не є достовірна інформація.
- Знайдіть першоджерело – прослідкуйте на яке джерело посилається новина і кого потім посилається джерело.
- Читайте серйозні видання і тексти – не читайте «жовту» пресу, уникайте новин з провокативними заголовками.
- Перевіряйте автора
- Читайте відомі ЗМІ, які турбуються про свою репутацію та дбають про аудиторію
- Намагайтеся зрозуміти чиї інтереси захищає видання, тоді зможете поміти маніпуляції або викривлення фактів на чиюсь користь.
Крім того, експерти ознайомили учасниками з можливостями інформаційного ресурсу «Дія», який може стати дуже цінним і корисним помічником в роботі старости.
"Староста за своєю діяльністю, окрім повноважень прописаних в ст.54 з приміткою 1, на думку мешканців громади повинен знати і вміти практично все. Люди йдуть до нього за порадою, за допомогою та консультацією. Вважаю, що в роботі старости дуже хорошим помічником є портал Дія. Тут багато інформації, які допоможуть подати заявки на отримання фінансування власної справи переселенців та довідок ВПО, отримати підтримку в разі руйнування житла і майна, а також інші послуги. Тому рекомендую старостам ознайомитися з ресурсом і використовувати в роботі", - зазначила Вікторія Троценко, радниця з питань місцевого самоврядування та децентралізації Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Дніпропетровській області.