Через війну в Україні різко скоротилася бізнес-активність, особливо у прифронтових регіонах, у громадах на кордоні з рф, які постійно піддаються обстрілам. Відбулося переміщення великої кількості населення з потенційними можливостями та ідеями ведення бізнесу в інші області – і це створило додаткові перспективи розвитку тих громад, куди прибувають люди. Такої думки дотримується керівник Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Луганській області Ігор Агібалов.
За його словами, експерти U-LEAD працюють над тим, аби навчити громади інструментам мотивації ВПО до відкриття власної справи та розвитку їхнього бізнесу. Важливим як для ОМС, так і для ВПО, є отримання грантової підтримки для відкриття власної справи, можливість державної підтримки та допомоги міжнародних донорських організацій – це окремий блок, над яким працюють наші фахівці.
Тож, чому сприяння у відкритті власної справи переселенцями є вигідним для громад? Якою є роль ОМС у процесі релокації бізнесу ВПО та відкриття ними власної справи?
Якою є державна та міжнародна підтримка в цій сфері? Далі – пряма мова:
Сприяння релокації бізнесу: які переваги для громад?
Ні для кого не таємниця, що більшість невеличких громад мають проблеми з кадрами, з розвитком бізнесу. Для ОМС переселенці – це додатковий людський та бізнес ресурс на їхніх територіях. Надаючи допомогу ВПО, громада робить дві корисні справи: допомагає людям у важких обставинах під час війни та вирішує свої проблеми з кадровим голодом, а підтримуючи бізнес-ініціативи — збільшує надходження до бюджету.
Організація роботи зі стимулювання бізнесу серед ВПО в громаді сприяє її розвитку. Тобто, допомагаючи переселенцям відкрити власну справу громада отримує додатковий розвиток свого економічного середовища, нові робочі місця для місцевих, додаткові податки.
Організація роботи з розвитку бізнесу ВПО в громаді: з чого розпочати?
Перший крок для громади, яка приймала переселенців та хоче заохотити їх до створення власної справи — опитування ВПО щодо їхніх можливостей, попереднього досвіду, планів, освіти. Допомогу в опитуваннях та налагоджені комунікації з внутрішньо переміщеними особами можуть надати платформи, які працюють з ними з перших днів повномасштабного вторгнення: ЦНАПи, волонтерські організації, гуманітарні хаби та штаби.
Далі другий крок — дати зрозуміти людям, які напрями ведення бізнесу є нішевими та перспективними на території громади. Це можна зробити за рахунок зустрічей із зацікавленими розвитком власної справи переселенцями, а також створенням відповідних роз’яснювальних матеріалів для них.
Третій крок — маючи дані щодо потенційних приватних підприємців, громада може створювати програми підтримки релокованого бізнесу, приймати рішення щодо податкових пільг для такого бізнесу, пільг на оренду майна чи земельних ділянок тощо.
Четвертим кроком може бути створення громадою переліку інвестиційних ділянок, інвестпропозицій, інвестиційного паспорта громади. Такі інструменти також можуть змотивувати ВПО відкрити свою справу.
П’ятий крок – громада може залучати активних ВПО до розробки стратегічних документів громади. У процесі розробки стратегії переселенці, як одна з цільових груп населення, можуть поділитися своїм досвідом та цікавими проєктами підтримки бізнес-ініціатив в інших регіонах країни, а також ідеями розвитку територій. Ці ідеї можна буде використати, якщо вони підійдуть під регіональні особливості громади. Також варто проаналізувати бачення ВПО щодо створення власної справи та запропонувати їм певні можливості та рішення.
Де взяти фінансову підтримку бізнесу ВПО?
Говорячи про розвиток підприємництва у громадах, в контексті реалій військового стану, можна розглядати як міжнародні, так і державні грантові можливості — програма «єРобота».
Перший варіант фінансової допомоги для бізнесу ВПО — громада може надати цільову підтримку підприємництву з місцевого бюджету, передбачивши її у відповідних програмах розвитку.
Другий варіант — переселенці можуть використовувати регіональні програми підтримки: державні, обласні та районні (якщо такі є). З боку громади у такому випадку необхідна інформаційна підтримка потенційним підприємцям, а саме популяризація таких програм, розміщення інформації про них на всіх доступних громаді інформаційних платформах. А також, необхідною є й консультативна допомога, роз’яснення умов тим переселенцям, які вирішили скористатися зазначеними програмами.
Третій варіант – система державної підтримки через сервіс «єРобота». На сьогодні це одна з найпотужніших державних ініціатив, яка передбачає надання грантів для створення власної справи, розвитку садівництва, тепличного господарства. Подати заявку на участь у ній можна через «Дію», запропонувати бізнес-план у будь-якому напрямку і отримати до 250 тис грн. Якщо ж ви маєте намір відкрити справу у галузі садівництва або тепличного господарства, то можете розраховувати на підтримку держави у сумі до 450 тис грн та до 7 млн грн відповідно. Дуже зручним та сучасним є той факт, що це все можна втілити онлайн, якщо заповнити заяву на порталі «Дія» і там же прикріпити бізнес-план та всі інші необхідні документи.
Четвертий варіант – зовнішні грантові ресурси, вони також можуть стати у пригоді. Підтримка України від міжнародних партнерів наразі є значною, варіантів та можливостей для переселенців є багато. ОМС має сприяти у пошуку таких грантів, за можливості надавати підтримку в написанні та подачі грантової заявки. Постійний моніторинг та інформування про державні та міжнародні інструменти підтримки бізнесу сприятиме надходженню інвестицій в громаду. Важливо також доносити до ВПО, що грант — це не кредит, він не потребує повернення коштів з відсотками.
Які є інструменти комунікації з ВПО у питанні підтримки бізнес-ініціатив?
Для комунікації з переселенцями щодо бізнес-ініціатив громада може залучити ЦНАП та проводити консультування ВПО щодо можливостей розвитку підприємницької діяльності.
Ще одним варіантом є створення координаційної ради в громаді з питань ВПО, яка буде опікуватися роботою з переселенцями. Рада може надавати їм підтримку, інформацію про наявні можливості для розвитку своєї справи та переваги від розвитку бізнесу на території громади. А також, тісно співпрацюючи з ВПО, рада може лобіювати їхні пропозиції щодо розвитку бізнесу на рівні місцевої влади.
Запровадження навчання для переселенців – також один з інструментів комунікації у питанні підтримки бізнес-ініціатив. Мова йде про організацію тематичних курсів, навчальних програм, які б дозволили надавати всю необхідну інформацію щодо розвитку підприємницької діяльності та інформацію щодо наявних державних, чи міжнародних грантових можливостей.
У пригоді громаді могла би стати робота з неурядовими організаціями. Громадські організації, що співпрацюють з переселенцями, можуть допомагати їм і у питанні розвитку бізнес-ініціатив, можуть бути зв'язуючою ланкою між ВПО та місцевою владою. Ми говоримо про лобіювання їхніх інтересів, ідей та проєктів, пошук фінансових можливостей. Громаді треба домовитися про співпрацю в зазначеному напрямку з такими організаціями, змотивувати їх допомагати, надавати їм консультативну підтримку, бути відкритими до діалогу з ними.
Які ж переваги отримає ОМС від підтримки релокації бізнесу ВПО?
Створення нових робочих місць та надходження податків до місцевих бюджетів, підтримка та розвиток місцевого економічного середовища — це ті результати, які отримає громада, сприяючи бізнес-ініціативам ВПО. А постійний моніторинг та інформування переселенців про державні та міжнародні інструменти підтримки бізнесу сприятиме також надходженню інвестицій в громаду.
