Впродовж семи тижнів 25 представників українських громад проходили стажування у польських муніципалітетах в рамках проєкту «Добре врядування», який співфінансується Міністерством закордонних справ Республіки Польща та реалізується в рамках Програми U-LEAD. Своїми спостереженнями, враженнями і планами поділилася Анна Луценко.
Довідка: Анна Луценко. Начальниця відділу з питань інвестиційних проектів та соціально-економічного розвитку Новобузької міської ради. Депутатка Новобузької міської ради. Вік: 62 роки. Має значний життєвий досвід. Хоббі — самовдосконалення, розвиток, біг. Перебуваючи в Польщі, взяла участь у 45-му Варшавському марафоні, де пробігла дистанцію 10 км з власним рекордом.
Як Ви потрапили на програму стажувань «Добре врядування»?
Після закінчення одного з навчальних курсів «Кроки для спеціалістів» від U-LEAD, отримала запрошення позмагатися за можливість поїхати на стажування до Польщі. Трохи повагалася, подумала і практично в останній день — відправила заявку.
Потім було кілька тижнів очікування. І я отримала відповідь, що мене зараховано до пулу потенційних стажерів. Ви не уявляєте, стрибала від щастя, наче дитина.
А далі почалося найважче. З 35 кандидатів мали відібрати 25 учасників стажування. Для цього треба було якнайкраще скласти іспити і тести, а також сумлінно відвідувати навчальні курси, запропоновані організаторами.
Це були інтенсивний курс з вивчення польської мови, лекції про польську модель децентралізації та вступ України до Європейського Союзу. Також вивчали методику управління проєктами Європейської комісії «PM²».
Тести були складними, але найважчим був тест на знання польської. Після іспитів і тестів, а також за відвідування, я набрала 83 з 94 можливих. Це дало мені допуск до стажування.
Що мотивувало Вас пройти це непросте випробування?
Головна мотивація — можливість за підтримки партнерів реалізувати і розробити в Новобузькій громаді «твердий» проєкт. Це по-перше. А по-друге, стажування – це можливість побачити, як працює врядування в європейській країні, можливіть навчитися чомусь новому і потім використати в своїй роботі.
Я розуміла, що сім тижнів стажування потребують значних зусиль і навіть в межах своєї родини треба було це все узгодити і домовитися.
Чим відрізняється місцеве самоврядування Польщі від українського?
Такого поняття як місцеве самоврядування в Польщі не існує. Є врядування. За аналогією з нашими область – район – громада, у них є воєводство – повіт – гміна.
У нас дублюються функції район-громада, багато йде звітування з громад на район та область. У Польщі чітко розмежовані функції воєводства, повіту та гміни.
Наприклад, медична сфера. Певний рівень медичного обслуговування виконує повіт, який утримує госпіталь і повністю відповідає за його функціонування. Місто вже не відповідає за цей заклад і не думає про його фінансування. Тобто геть повністю розділені функції: вищий рівень одиниці врядування, повіт, у нього більш розширені функції що стосуються освіти, медицини, пожежної охорони. Воєводства також. У кожного свої функції, які охоплюють все більше населення, яке проживає на території. Але не дублюються, на відміну від наших.
Як проходило стажування?
Нас розподілили за муніципалітетами. За кожним учасником був закріплений ментор, який працює в громаді.
Я стажувалася у місті Радомське (Лодзівське воєводство), де проживає 45 тисяч населення. Проєкт, з яким прийшла на конкурс, стосується управління відходами. І під час стажування вивчала управління відходами, яке за своєю суттю є безперервним та інноваційним.
Що ще мене вразило? Ми ніби побували у майбутньому: побачили, що може бути для України з точки зору інвестицій, коли наша держава стане членом Європейського Союзу. Думаю, що знання, отримані в ході стажувань, дадуть нам сили пройти цей шлях швидше, ніж інші країни.
Про місто, де я була. Велика міська рада – ужонд міста Радомське. Там працює 200 осіб. Звернула увагу, що більшість відділів в структурі міської ради спрямовані на розвиток. Великий відділ інвестицій. Проєктний відділ. Є відділ, який працює з громадським бюджетом. У нас в громаді, наприклад, відділ інвестицій – це 2 особи. А там я нарахувала понад 20 співробітників з тих, що працюють над проєктами.
У них і грошей багато. І можливостей по залученню інвестицій більше. Міська рада працює на розвиток міста, на залучення проєктів.
До вступу Польщі в ЄС, місто Радомське було депресивне. Свого часу тут функціонували меблева фабрика та металургійний завод. Зараз їхні території перетворили на торгівельні центри. А для розвитку економіки створили два індустріальні парки і планують будівництво третього, бо є попит серед інвесторів. Відповідно кожен парк – це робочі місця, це офіційні зарплати, це податки і розвиток.
Чого Вас навчали?
Кожен учасник стажування мав навчальний план, згідно якого працював у відділах або управліннях. Як практикант, що приходить на практику і знайомиться з роботою всієї установи.
Я побувала в усіх комунальних підприємствах, які відповідають за очисні споруди, водогін, сміттєпереробне підприємство. Майже тиждень вивчала, як працює сміттєпереробний завод. Маю інженерну освіту, тож цікавилася технічними аспектами роботи підприємства. Ось цикл переробки сміття відходів: як, куди? Скільки тут економічної вигоди? Адже там таке сміттєпереробне підприємство! Заходиш у їхній офіс — наче потрапляєш у майбутнє!
Директор підприємства – гарний стратег і добре орієнтується в справі, якою він займається. Здавалося б, це ж про сміття і відходи!
Але там все так налаштовано. Наприклад, вони сортують пластик за кольором, переробляють і продають великим кампаніям, які виготовляють пляшки для солодких напоїв. А ця тара повинна містити певний відсоток відновленого пластику. І тому на продукцію цього сміттєпереробного заводу є попит. Таких прикладів багато, головне зрозуміти процес і знайти, кому потрібна сировина.
Чи вважаєте Ви, що ваші знання після такого стажування покращилися? Як змінився світогляд?
Раніше я виконувала свою роботу, писала заявки, ініціювала проєкти, але, мабуть, не уявляла для себе повної картинки. Коли поїхала, побачила повний спектр роботи, процесів і для мене склалися всі пазли: що я роблю? Як воно має бути? Для чого це має бути? Це — найголовніше. З’явилася впевненість у своїх діях, більше навичок і знань.
Які зміни хотілося б впровадити у громаді?
Звичайно, реалізувати проєкт з управління твердими побутовими відходами та сміттям. Але я побачила, наскільки ця робота має бути комплексна.
У нас цифрові технології на крок попереду, ніж в Європі. І медицина в нас також краща. Але що стосується свідомості громадян, то над цим нам працювати і працювати. Я побачила, як сильно поляки (жителі громади) налаштовані на збереження екології.
Наприклад, вони живуть в селі і не мають дороги з твердим покриттям. Є лише ґрунтова. І мені розповідають, що дорога в нас буде не асфальтова, а з плит. Питаю: чому плити, адже асфальт зручніше? Відповідь: так екологічніше. Пересічний мешканець обґрунтовує це рішення, пояснюючи не з точки зору ефективності, доцільності або вартості, а з точки зору екології.
В приватних помешканнях встановлюють багато сонячних панелей. Якщо порівнювати з Польщею, свідоме ставлення до збереження екології в нас у зародковому стані.
А що б Ви порадили своїм колегам?
Треба брати участь у подібних програмах, вчитися. Треба бачити, як відбувається зміна свідомості, перелаштовувати себе, розуміти, які зміни необхідно впроваджувати на рівні громад. Саме на рівні громад. Чому запроваджуються ті чи інші реформи, який результат від них буде. Побачити цей результат можна лише в країні, де вони вже реалізовані.
