19 червня відбулася інформаційна сесія «Міжвідомча та міжпрофесійна взаємодія у підтримці ветеранів війни та членів їх сімей у громаді», спікерами якої виступили експертки «U-LEAD з Європою» Людмила Пона та Людмила Березовська.
Модераторка заходу, радниця з питань муніципальних фінансів та управління Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в Івано-Франківській області Оксана Швець пояснила важливість теми так:
«Ветерани та їхні сім'ї часто зіштовхуються не з однією проблемою, а з комплексом, що включає фізичні, психологічні, економічні та соціальні аспекти. Тому реабілітація, інтеграція ветеранів у суспільство вимагають комплексного підходу, який полягає у взаємодії відомств та їх злагодженій роботі».
В ході інформаційної сесії учасники отримали поради та рекомендації експерток щодо формування ветеранської політики в громаді, проаналізували свій рівень взаємодії з ветеранами та членами їхніх родин, побачили недоліки та виклики у своїй діяльності.
«Впродовж всього навчального циклу ми говоримо про те, як сформувати ветеранську політику на рівні громади. Налагоджувати системну командну роботу у цьому напрямі необхідно кожній громаді вже зараз. Бо далі викликів буде більше і можна не впоратися», — зазначила Людмила Пона.
Вона нагадала, що взаємодію у підтримці ветеранів війни можна умовно розділити на три рівні: міждисциплінарна команда, міжвідомча взаємодія та міжсекторальна взаємодія. Останній — це про стратегічне планування у сфері ветеранської політики, пріоритизацію послуг та їх бюджетування, розробка необхідних документів цільових програм. І саме цей рівень є найбільш бажаним.
Спікерка зазначила, що якщо говорити про формування ветеранської політики в громаді, то необхідно розуміти відмінності між різними категоріями ветеранів. Важливо знати їх і дбати про всіх. Мати відповіді на питання: якої підтримки вони потребують? Яких фахівців не вистачає? Хто буде виконувати цю роботу? Хто це буде фінансувати? Потрібен постійний обмін інформацією між різними управліннями та установами.
При цьому, якщо громада декларує, то вона ж має виконувати і контролювати:
«Якщо родина має право звернутися до громади з проханням виділити кошти на лікування ветерану, то їх мають забезпечити. Якщо дитина ветерана має право навчатися безкоштовно, то це має бути забезпечено. Так само, якщо ветеран має право на безкоштовне протезування, отримання ліків в аптеках. І якщо це все відбувається на території громади, то вона і відповідальна за надання послуг відповідно до потреб».
Експертка ознайомила учасників з цілями та принципами міжвідомчої взаємодії у підтримці ветеранів. Серед цілей вона озвучила такі:
- посилення соціальної згуртованості;
- забезпечення та реалізація прав ветеранів та їхніх родин;
- надання послуг відповідно до потреб (а не нав’язування «для ластівки»);
- чіткий алгоритм дій та швидке реагування.
Щодо принципів, то тут важливо фокусуватися на посттравматичному зростанні, повазі до ветерана та його родини, ранньому початку роботи з сім’єю та своєчасній підтримці. Ключове — в центрі взаємодії ветеран та члени його родини.
Далі вони розглянули, за яким принципом створювати команду спеціалістів для роботи з ветеранами та їхніми сім'ями. Людмила Березовська розповіла про головні риси команди та пояснила, як визначити ефективність її роботи:
«Кожен член команди має власний ресурс, вміння, досвід і вносить їх в спільну роботу. Кожен виконує свої завдання, повноваження і несе відповідальність за свою частину роботи. Між членами команди має бути налагоджена якісна і вчасна комунікація. Найважливіший плюс від командної роботи — синергія, коли поєднання різних думок, знань та ідей дозволяє ефективно виконати завдання».
Команда необхідна для того, щоб реагувати на різнопланові потреби. Робота у сфері ветеранської політики передбачає системну працю, залучення саме профільних спеціалістів і обов’язкову комунікацію з ветеранами та їхніми сім'ями щодо визначення потреб, проблем та запитів.
Експертки надали алгоритм дій спеціалістів команди під час звернення ветерана, пояснили чого робити не варто. А також надали рекомендації щодо забезпечення взаємодії у підтримці ветеранів війни та їхніх родин:
- здійснення комплексної оцінки потреба та ресурсів;
- картування наявних послуг та маршрутів;
- формування місцевих програм та врахування інтересів різних ветеранських груп;
- організація просвітницької роботи серед усіх фахівців «першої лінії» та їх навчання;
- організація обміну досвідом між громадами;
- створення міжвідомчої команди;
- проведення просвітницької роботи серед ветеранів та членів їх родин;
- залучення до організації та надання допомоги наявних у громаді представників духовенства.
Підсумовуючи, спікерки наголосили:
«Саме з громади починається взаємодія між ветеранською спільнотою і владою, адже для розв’язання своїх проблем ветерани війни та члени їх родин звертаються до органів місцевого самоврядування. І ОМС доцільно використовувати всі важелі впливу та необхідні інструменти залучення надавачів послуг для міжвідомчої та міжпрофесійної підтримки ветеранів».