Програма «U-LEAD з Європою» організувала інформаційну сесію для громад країни, щоб розповісти представникам ОМС про перспективні напрями підтримки, які можуть бути доступні в рамках програми IPARD-III. Про це розповів Максим Чопей, радник Регіонального офісу U-LEAD у Івано-Франківській області, член робочої групи із сільського розвитку Програми:
«Однією з цілей заходу було сформувати розуміння повноважень ОМС в сфері сільського розвитку та надихнути представників громад на реалізацію дієвих кроків. IPARD-III — це інструмент, який дає можливість країнам-кандидатам на вступ до ЄС підготуватися до впровадження Спільної аграрної політики, яка є однією з найважливіших і найвитратніших сфер діяльності в ЄС».
Спікерка заходу, експертка U-LEAD Тетяна Харченко під час виступу говорила про те, що із набуттям Україною статусу кандидата у члени Європейського Союзу виникла потреба в оперативному наближенні всіх аспектів політики та законодавства політикам, нормам та правилам ЄС:
«Якщо говорити про сільський розвиток, то першою реформою, котра має бути реалізована до кінця 2024 року є Узгодження інституційних рамок сільського господарства і розвитку сільських територій із політикою ЄC».
Метою цієї реформи є:
- розробка стратегічних пріоритетів у секторі та їх наступна реалізація;
- підготовка до впровадження Спільної аграрної політики ЄС;
- додаткові інституційні реформи та впровадження схвалених ЄС механізмів платежів.
Тетяна Харченко зазначила, що результатом цієї реформи має стати Ухвалення Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на період до 2030 року. Її стратегічними векторами є адаптація української політики розвитку сільського господарства та сільських районів в контексті підготовки до вступу в ЄС, прискорення процесу узгодження правових актів у секторі сільського господарства та санітарного і фітосанітарного контролю зі стандартами ЄС, сприяння розвитку малих виробників та сільських громад тощо.
«Представлені напрями вказують на чітку імплементацію базових засад та фінансових механізмів підтримки спільної аграрного політики ЄС в національну стратегічну рамку щодо сільського розвитку, — наголосила експертка.
З набуттям статусу кандидата на членство в ЄС, Україна почала формувати рамку для використання інструменту IPARD. Цей інструмент підтримки є складовою програми фінансової підтримки IPA, яку було започатковано в 2007 р. Завдяки цій програмі Європейська комісія надає країнам-кандидатам на шляху до членства в ЄС підтримку у формі грантів, інвестицій та технічної допомоги. Наразі реалізується третя черга програми, період реалізації 2021-2027 років. Про це під час заходу говорила експертка U-LEAD Світлана Лукаш:
«Якщо окреслити загальну мету реалізації програми IPARD, то це підтримка розвитку сільських територій та сталого сільськогосподарського сектору з орієнтацією на засади САП».
Вона наголосила, що на діючий період реалізації програми IPARD передбачено досягнення певних цілей щодо сільського розвитку. Серед цілей:
- підвищення конкурентоспроможності агропродовольчого сектору відповідно до стандартів ЄС (ветеринарії, харчової безпеки та фітосанітарії);
- підвищення ефективності і стійкості виробництва на фермах, що забезпечить кращу відповідь на суспільні вимоги;
- сприяння розвитку бізнесу, зайнятості в сільській місцевості;
- покращення позицій фермерів у ланцюжку вартості та залучення молодих фермерів до сільського господарства;
- сприяння пом'якшенню наслідків зміни клімату та адаптації до них, стале управлінню природними ресурсами та захист навколишнього середовища;
- покращення розвитку громади та соціального капіталу в сільській місцевості, розбудова сучасного державного управління для розвитку сільського господарства та сільських територій, дотримуючись принципів належного управління.
«У розрізі представлених напрямів сформовано 13 завдань, серед яких країна-кандидат може обрати лише 8. І саме на етапі формування рамкової угоди має бути здійснено їх відбір», — підсумувала Світлана Лукаш.